Cocaine Эквадор Сертолово

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Началось все с того, что я, как обычно, рассматривал мемы в интернете на тему наркотиков. Как вдруг я увидел рофловую шутку про закладки. Сразу решил новую шутку устроить себе в реальной жизни! Ну а где найти закладки, если не у нового дилера? Вся информация была на моей уровне: его номер, адрес и прочая крипота. Так что, ребята, никогда не бойтесь искать приключений! Стоило мне переступить порог дилерского порога, как мой взгляд упал на столик с разными пакетиками. Ну, конечно, я не мог пройти мимо! Купил пару закладок и попросил новый совет. А что? Без опийчика никуда!

В общем, купил снег и побежал домой, чтобы попробовать эту новую косую! Уже на пути застал себя на мысли, что кайф уже начался. Сердце стучит в груди, а я улыбаюсь как идиот. Благо, всех волнует свое дело и никто не смотрит на меня, словно я дурак из сумасшедшего дома. И так, я добрался до дома и начал распаковывать свою крипоту! Вскрыл пакетик снега и ухватился за нос. Если бы вы видели мое лицо! Оно приобрело такой широкий ржачный рофл, что даже вам было бы страшно. Какое это счастье, когда каждое движение превращается в снежную радость!

Я стоял как дурак в своей комнате и ноги как будто не получали команду от мозга. Косая кайфовала все больше и больше, а я готов был на все ради этого снега! На улице шел сумасшедший мороз, но я просто смеялся, пытаясь скрыться от прохладного ветра. Безумие? Ну, вот. Пускай вас не смущают эти мелочи, главное – смысл моего рассказа! Мы продолжаем.

Прошло несколько часов, и я чувствовал, что мой кайф начинает спадать. Я понимал, что все хорошее заканчивается быстро, и нельзя наслаждаться снегом вечно. Поэтому я решил повторить рофл и купил еще пару закладок. Знаете, что получилось? Вам было бы страшно! Я не рекомендую вам делать то, что я делаю! Моя голова начала кружиться, словно я прокатился на американских горках, попутно наслаждаясь каждой секундой. Я снова начал улыбаться, но уже не по поводу ржачных рофлов, а просто от того, что мир вокруг меня стал таким прекрасным! Каждое движение, каждый звук стал для меня новым открытием.

Честно говоря, я уже не мог остановиться. Мой дом превратился в шоу рок-звезды. Я танцевал, делал фокусы и придумывал новую комедию на ходу. Мои товарищи по наркотическому безумию только смотрели на меня, словно я – чудовище из давно забытых снов. Но, ребята, я понял, что так нельзя! Помните, ничто на свете не может дать нам счастье сравнимое с нашими настоящими друзьями и любовью близких людей. Это просто рофл, понимаете? Я был готов отдать все эти закладки, возвращаясь назад в реальный мир. Потому что реальность – это лучший рофл, который я когда-либо испытывал.

Так что, друзья, помните: крипота не только страшная ситуация, но и путь к самоуничтожению. Это гораздо круче, чем весь этот снег и закладки. И не забывайте ржать! Всегда найдите повод для рофла, но только с легкими сердцами и без опийчика или косой. Жизнь – она такая!